Аліна ОЛЕКСІЙЧУК, заступник директора
з НВР роботи Пліщинської гімназії
з дошкільним підрозділом
Шепетівської міської ради

Методична діяльність закладу освіти як основа формування наукового
світогляду школярів

Анотація. В статті висвітлена методична діяльність педагогічного колективу Пліщинської гімназії як основа формування наукового світогляду школярів через класно-урочну, позакласну та позашкільну системи навчання, що трансформує учня школи у вченого. Показано роль матеріально-технічної бази у покращенні якості освітнього процесу, підвищенні кваліфікаційного рівня педагогів, вплив партнерських відносин із ЗВО, НАН і НАПН України, природоохоронними закладами на удосконалення методики викладання і проведення позакласних заходів. Практично доведено, що методична робота сільського малокомплектного навчального закладу дозволяє створити парнерські стосунки із вищими навчальними закладами країн Західної Європи
Ключові слова. Методична діяльність, науковий світогляд, біологізація, партнерські відносини, екологічна стежина, дендропарк, науково-дослідна робота, МАН, Мала лісова академія, наукові статті, навчально-методичні посібники, науково-популярна література, розклади занять, планування уроків.

Село Пліщин розташоване в зоні Малого Полісся і з трьох боків оточене сосновими та мішаними лісами. Густі лісові масиви не тільки створювали неповторний мікроклімат, а й забезпечували населення паливом, харчовими продуктами рятуючи селян від голоду, а в роки епідемій лікували їх. В грізні періоди війн слугували укриттям. У місцевій школі, яка діє в селі з 1855 року, вчителі завжди приділяли особливу увагу лісівничому напрямку виховання, бо ще старожили розповідали, як у дорадянські та й у радянські часи юні жителі села допомагали працівникам лісового господарства, за завданнями лісівників сумлінно виконували всі визначені їм обсяги робіт: збирали насіння деревних та кущових видів рослин, садили ліс, проводили догляд за культурами, прибирали ліс від захаращень.
Минули сторіччя, але й сьогодні спостерігається тісне партнерство здобувачів освіти й місцевого лісового господарства. За роки незалежності школярі посадили 68 га лісу, доповнили його на площі 6,4 га. Постійно проводили догляд за насадженнями, збирали насіння листяних та хвойних порід. Лісівники також не стояли осторонь від освіти. Саме при їх сприянні покращилася матеріально-технічна база, активізувалася навчальна та науково-дослідна робота
Населений пункт має власні традиції, результати і перспективи його селянських родин у науковій діяльності. Мабуть, в Україні небагато таких сіл, де б за кілька десятиліть сільські вчителі навчали й виховали для вітчизняної науки майбутніх вісьмох учених, з них четверо – доктори наук. Це говорить про високий науковий рівень проведення пошукової, дослідницької і науково-дослідницької роботи школярів.
Педагогічний колектив на високому рівні пропагував досягнення школи, що призвело до підвищеного інтересу вивчення природничих дисциплін. Враховуючи цей аспект дирекція школи і педагогічний колектив з’ясували нахили учнів і вирішили створити на землях Пліщинської сільської ради навчальну екологічну стежку.
Опрацювавши рекомендації на засіданнях шкільних методичних об’єднань, учителі внесли пропозиції, на основі яких розроблено і затверджено методику її прокладання. При цьому, враховуючи потреби і можливості молодших школярів, визначили маршрут, місця розміщення зупинок та станцій. Пропагуючи розроблену методику серед шкіл, затвердили її на методичних засіданнях району, переслали матеріали в НЕНЦ, методисти якого визнали їх зразковими. Дирекція НЕНЦ нагородила колектив малокомплектної школи Почесною Грамотою.
Для зацікавлення школярів всіх вікових груп, а також населення, по всьому маршруту вибиралися змінний ландшафт, урочища з багатою історією, флорою, рослинністю, рельєфом, тваринним світом. На маршруті екологічної стежини, використовуючи міжпредметні зв’язки, проводилися уроки, і не тільки з природничих дисциплін, екскурсії, пошукова, дослідницька і наукова робота в рамках МАН та Малої лісової академії, активізувалася позакласна і позашкільна діяльність.
Методика прокладання екологічних стежок, яка удосконалювалася постійно, принесла свої результати: створене заповідне урочище, знайдені червонокнижні рослини і рослини Бернської конвенції, вона використовувалася для створення таких локацій у лісогосподарських підприємствах і НПП. Методична діяльність на екологічній стежині позитивно вплинула на формування наукового світогляду школярів. Така активна діяльність допомогло вчительському колективу у створенні дендропарку.
Робота шкільних методичних об’єднань активізувалася у вигляді створення буклетів, написання наукових статей, програм, науково-методичних матеріалів, науково-популярних видань тощо.
Відрадно, що різнорівневі Програми гуртка «Юні лісівники» схвалено і затверджено не тільки на рівні засідання педагогічних спільнот школи та громади, а й засіданням Науково-методичної комісії з позашкільної освіти МОН, рекомендовано кафедрою методики позакласної та позашкільної роботи НЕНЦ як експериментальну авторську розробку, що дало можливість користуватися ними всім освітнім закладам України.
Високий рівень методичної роботи гімназії підтверджує навчально-методичний посібник на допомогу керівникам гуртків «Юні лісівники – майбутні господарі лісів Батьківщини», передмову до якого написав академік В.Г. Кремінь. Думку Василя Креміня підтвердив у післямові професор, директор НЕНЦУМ Володимир Вербицький. При цьому розширилася географія спілкування, обміну досвідом методичної роботи із ЗЗСО України.
Жодні стаття чи посібник не проходили без обговорення на засіданнях шкільної педради. Перед «випуском у світ» враховувалися зауваження і побажання опонентів. Так виникли нариси про природні лісові багатства краю «Живі смарагди Шепетівщини», науково-популярне видання «Ліси Хмельниччини», «Енциклопедія лісового господарства Хмельниччини», розділ якої під назвою «Природоохоронні об’єкти лісогосподарських підприємств ОУЛМГ» створювався у Пліщині. Ця література користується попитом не тільки в Україні. Екземплярами цих видань користуються студенти університетів Німеччини, Польщі, Словаччини, що підтверджено відповідними документами.
Навчальні програми, наукові статті, навчально-методичний посібник, науково- популярну літературу створював вчтитель хімії, керівник зразкового учнівського лісництва «Пліщинське» Микола Зведенюк.
Сьогодні, в період реформування національної системи освіти та виховання приділяється значна увага проблемам оновлення її змісту, формуванню і методичній організації освітнього процесу на державному рівні. Прийняті державні документи визначили стратегію розвитку освіти через наскрізну систему виховання молодого покоління, наповнили навчання і виховання гуманістичним змістом, біологізацією освітніх програм орієнтованим на безпосередній розвиток людини і відповідає завданням відродження національної культури, утвердження і розвитку української держави.
Методична робота колективу Пліщинської гімназії продовжувала удосконалюватися. На засіданнях педагогічних спільнот розглядались і розглядаються питання виконання державних стандартів освіти, вивчення й реалізація основних положень нормативних і директивних документів про освіту, опрацювання методичних рекомендацій щодо вивчення базових дисциплін, методика організації та проведення сучасного уроку, використання інтерактивних технологій як засіб підвищення ефективності уроку, формування предметних компетентностей учнів, робота з творчо обдарованою молоддю та ін.
Втілюючи у практику державні стандарти, враховуючи матеріально-технічну базу, на засіданні чергової педради визначилися впроваджувати у практичну діяльність процеси біологізації, що включають насичення змісту навчальних дисциплін біологічними знаннями, прикладами та фактами, спрямовані на формування в учнів екологічної свідомості, розуміння фундаментальних законів природи та ціннісного ставлення до життя в усіх його проявах. Врахували, що цей комплексний підхід об’єднує природничі науки, технології і такі елементи STEAM-освіти як Музичне мистецтво та Мистецтво і уже використовувався при роботі на екологічній стежині та в шкільному дендропарку у формі міжпредметних зв’язків.
Проте, кожен навчальний заклад, окрім матеріально-технічної бази має свою специфіку. Тому, на засіданні педагогічних спільнот гімназії та Центру професійного розвитку вчителів Шепетівського міського управління освіти опрацювали основні складові біологізації освітніх процесів. Вчителі Пліщинської гімназії розробили власні методичні рекомендації, включивши такі складові: змістовно-методичну, діяльнісно-практичну, просторово-предметну та інші. Учителі школи однією із основних складових вважають управлінсько-кадрову, що включає підвищення кваліфікації педагогів з питань екології та біологізації.
Для втілення у практику процесів біологізації розроблені предметні методики, складений розклад проведення уроків, практичних занять, дослідницьких робіт у зеленому класі дендропарку і на станціях екологічної стежини. Передбачено виконання практичних робіт на землях ДЛФ, закріплених за учнівським лісництвом.
Згідно із введенням у класно-урочну систему елементів біологізації та STEM – освіти складаються і відповідні плани-конспекти занять. Наприклад, перший урок Музичного мистецтва у п’ятому класі на тему «Як виникла музика» проводиться в зеленому класі. Тут вивчаються звуки природи: шум вітру, спів птахів, плескіт хвиль місцевої водойми. Використовуючи знання і вміння, отримані на уроках технології, школярі виготовляють сопілки із стебел очерету, формують уявлення про перші музичні інструменти, слухають музику. Так, музичне мистецтво інтегрується із предметами «Я досліджую світ» і «Технології». Отже, інтеграція природничих предметів чітко простежується в процесі вивчення природничих дисциплін, до яких долучилися Технології, Мистецтво, Музичне мистецтво.
Науково обґрунтована методична діяльність позитивно впливає не тільки на формування наукового світогляду місцевих школярів, а й учнів шкіл, з якими ми ведемо діалог. З метою підвищення кваліфікації педагогів з питань екології та біологізації продовжуємо співпрацювати із ЗВО, науково-дослідницькими установами, відділеннями НАН НАПН України та промисловими підприємствами лісогосподарського комплексу. При плануванні методичної роботи враховуємо рекомендації вчених та виробничників, щоб ефективніше готувати школярів до майбутнього життя в сучасному світі.

Аліна ОЛЕКСІЙЧУК, заступник директора
з НВР роботи Пліщинської гімназії
з дошкільним підрозділом
Шепетівської міської ради

Література
1. Вербицький В.В. Організація освітнього процесу в закладах позашкільної освіти еколого-натуралістичного профілю: методичний посібник/ Володимир Вербицький. Київ: НЕНЦ, 2025. 403 с.
2. Концептуальні засади реформування середньої школи «Нова українська школа». URL:https://mail.google.com/mail/u/0/#sent/KtbxLzGHgDGMk bSnfGbNGnZDHjDQHwhzsB?projector=1&messagePartId=0.1
3. ЕКОЛОГІЯ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ. [навчально-методичний посібник /за заг. ред. д-ра пед. наук В.В. Вербицького] – К.: «НЕНЦ», 2013. – 291 с.
4. Методика проведення науково-дослідницької роботи із старшокласниками (еколого-натуралістичний напрям) [збірка / за заг. ред. д-ра пед. наук В.В. Вербицького] – Київ, НЕНЦ, 2013. – 149 с.
5. КОНЦЕПЦІЯ позашкільної еколого-натуралістичної освіти на основі компетентнісного підходу. URL: https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2017/01/kkp.pdf
6. Зведенюк М.А. Юні лісівники – майбутні господарі лісів Батьківщини. Навчально-методичний посібник на допомогу керівникам гуртків юних лісівників. – Київ – Хмельницький: ТзОВ «Поліграфіст», 2019. – 752 с.
7. Зведенюк М.А. Ростимо зміну висококваліфікованих фахівців лісового господарства.// Всеукраїнська науково-практична конференція «Відтворимоліси разом». (Тези учасників конференції 21-22 березня 2016). – Київ, 2016. -с.129-140.
8. Зведенюк М.А. Формування наукового світогляду учнів через систему позакласної та позашкільної роботи учнівського лісництва загальноосвітньої школи (Хмельницька область). // Концептуальні ідеї трудового виховання та сучасна освітньо-виховна практика в контексті педагогічної системи В.О.Сухомлинського. Збірник матеріалів педагогічних читань. – Черкаси, 2016. – с.106-114.
9. Навчання біології учнів основної школи / Матяш Н.Ю., Коршевнюк Т.В., Рибалко Л.М., Козленко О.Г.: методичний посібник /. — К.: КОНВІ ПРІНТ, 2019. — 208 с. ISBN 978-617-7724-38-3
10. Голобородько В.В. Наукова робота учнів / В.В. Голобородько. Програма організації науково-дослідницької роботи учнів/В.М. Гнєдашев, – Х: Вид. Группа «Основа», 2005, – 208 с. – (Б-ка журн. «Управління школою»; Вип 5 (29))
11. Корсак К. «Людина – функції – інструмент»: освітній контекст//Директор школи. – 2003. – №35
.